Новости Запорожья и в Украине

18 Июль 2015

Комментарии

0
 Июль 18, 2015
 0

Під час археологічного нагляду на ділянці перед кам’яницею на пл. Ринок, 2, відомої як палац Бандінеллі, уперше вдалося вивчити давні релікти центральної площі Львова. Володимир Шишак та Остап Лазурко у розкрит-тях зафіксували рештки передпоріжжя, викладеного із різноформатного каменю-вапняку. Воно виступало за межі будинку, і завдяки цьому було легше завантажувати товари до підвалу. У траншеях також виявили дерев’яний та керамічний водогони XV-XVI ст.
2005 року на вул. Театральній, 16 проводився археологічний нагляд на подвір’ї готелю «Леополіс». Розкопками відкрито рештки дерев’яної споруди, ймовірно криниці або водозбірника, зафіксовано культурні шари потужністю близько 4,0 м і зібрано артефакти періоду XVI-XIX ст. Вже у 2006 р. дослідження проводили по вул. Театральній, 15, на подвір’ї СШ № 62, поруч із Високим муром, на ділянці, якою в минулому опікувались єзуїти. Розкопками зафіксовано кам’яні конструкції оборонного муру XIV ст. зі стратиграфічними шарами до його основи та виявлено рештки монастирського кладовища, датованого XVII — кінцем XVIII ст.

Дерев'яна забудова середньовічного Львова на місці будівництва готелю «Золотий лев». Площа Різні

Дерев’яна забудова середньовічного Львова на місці будівництва готелю «Золотий лев». Площа Різні

У 2005-2006 pp. частково проводились дослідження на пл. А. Міцкевича, 9, на місці розібраного будинку. У минулому ділянка належала до південно-західної частини середмістя, поруч був Високий мур і оборонні вежі цеху кожум’яків та боднарів. У результаті розкопок було відкрито: фундаменти колишньої кам’яниці, фрагмент кам’яної споруди, рештки мощення дороги, а також нижню частину Високого муру XIV ст. з оборонним ровом. Виявлений археологічний матеріал датовано XV-XIX ст.

Археологічні дослідження каплиці Боїмів у 2005 р. проводили Володимир Шишак та Юрій Лукомський. Вони охопили ділянки зовні каплиці, при стінах та в середині. У результаті археологічно-архітектурних розкриттів зафіксовано параметри, будівельно-технічні та технологічні особливості спорудження підземних мурувань каплиці й прилеглого до неї будинку № 5 на пл. Катедральній. Під час розкопок вдалося з’ясувати, що до північно-східного кута каплиці примикала огорожа катедрального подвір’я, а до підмурку західної стіни каплиці на певному етапі було прибудовано фундамент передпоріжжя. До крипти каплиці існував підземний хід, який використовували лише для здійснення поховань. Підтверджено, що біля каплички у XIV — кінці XVIII ст. було кладовище.

Фрагмент розкопу на місці будівництва готелю «Золотий лев». Площа Різні

Фрагмент розкопу на місці будівництва готелю «Золотий лев». Площа Різні

Високий мур — перша оборонна лінія м. Львова, яка складалася з муру, посиленого вежами. Період будівництва — XIII-XIV ст. Перша лінія оточувала всю територію міста (пізніше середмістя), творячи «місто в мурах». Високий мур споруджувався з розрахунку на використання метальних машин і холодної зброї.

Окрему сторінку у дослідженнях середмістя Львова займають роботи Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології Національної академії наук України. їх було започатковано у 1992 p., а з 2006 р. археологічні дослідження проводять виключно фахівці установи.

1992 року «Рятівна археологічна служба», яка тоді була ще при Інституті українознавства імені Івана Крип’я-кевича, уперше провела повномасштабні дослідження на території Краківського передмістя, пізніші «Кракідали», у межах сучасної пл. Різні, де планувалося спорудити готель «Золотий лев». У розкопках взяли участь багато львівських археологів — Василь Івановський, Володимир Пете-гирич, Михайло Филипчук, Володмир Чорновус, Віра Гупало, Дмитро Павлів, Роман Грибович, Роман Могитич.

Процес фіксації дерев'яних доріг на пл. Осмомисла

Процес фіксації дерев’яних доріг на пл. Осмомисла

Під час досліджень зібрано матеріал, який свідчить, що ця територія від перших століть нашої ери була постійно заселена. Найдавніші об’єкти — це рештки споруди черняхівського часу IV-V ст. та житла ранньосередньовічного часу (VI-VII ст.). Житло належало носіям празько-корчацької культури. їх у давній літературі асоціюють з племенами дулібів. У спорудах виявлено багато фрагментів керамічного посуду.

Окрім того, було розкрито рештки дерев’яної забудови княжого часу та середньовіччя. Було досліджено планувальну структуру на цій площі — розташування вулиць, провулків, межі-огорожі окремих дворів. Варто зазначити, що мощення вулиць було дерев’яним. У рештках будинків і поруч із ними виявили чимало дубових діжок, деякі з них використовували для виробництва шкіри. Єдиний комплекс з будинками становили виявлені криниці. В одній з них знайшли скарб фальшивих мідних монет Яна Ольбрахта 1492-1501 pp.

Розкриття дерев'яних доріг на пл. Осмомисла

Розкриття дерев’яних доріг на пл. Осмомисла

Про давне заселення цієї частини міста було зібрано свідчення і під час реконструкції пл. Осмомисла в 2010 р. Незважаючи на невелику площу розкопу, археологи підкерівництвом Остапа Лазурка знайшли фрагмент кам’яного мощення з великогабаритного каміння та дерев’яний водогін, що простягався в напрямку до сучасної вул. Б. Хмельницького. Але найцікавішою знахідкою стало розгалуження двох дерев’яних доріг. Під самими мостовими зафіксовано фрагмент дерев’яної конструкції. Потужність культурного шару на ділянці становить 3,5 м. В іншому розкопі виявлено мур та внутрішнє дерев’яне мощення вилазки Краківської брами. Також на вул. І. Ґонти зафіксовано контрескарп третьої лінії оборони міста. Рухомий археологічний матеріал з досліджень охоплює часовий діапазон від XIII до XIX ст.

1997 року експедиція під керівництвом Святослава Терського, до складу якої входили Віктор Войнаровський та Олександр Овчинніков, провели розкопки на місці будівництва офісного комплексу на пл. Старий Ринок -вул. Б. Хмельницького, 12. Під час розкопок було зафіксовано матеріали ХШ-ХІХ ст. Це рештки виробничого комплексу для обробки шкіри, про що свідчить і розміщення ділянки — на березі р. Полтви. До нього належали залишки глинобитної печі для випалу вапна, кількох дерев’яних чанів для обробки шкіри та діжок. Дендрохронологічні аналізи деревини з чанів встановили, що їх виготовили приблизно у 1530-1540-х роках.

Більшість археологічних знахідок, як це характерно для середньовічного міста, становили фрагменти різноманітного керамічного посуду: горщики, глеки, вази, миски та тарелі. В одній із діжок, окрім побутових виробів, знайдено скарб монет, серед яких були й фальшиві екземпляри коронних грошів Сигізмунда III Вази. їх було викарбовано з міді та покрито тонким шаром срібла. Монети виготовлені близько 1607 року. Знайдено також скляний та дерев’яний посуд: кухлі, горнятка, склянки, а також таця.

Насиченість пластів знахідками неоднорідна. Цікавим у цьому контексті був прошарок, що відповідав XV ст., у якому виявлено перехрестя шаблі (гарду), декілька екземплярів ножиць та ножів, дримба. Унікальним є завершення леза іграшкової дерев’яної шпаги, знайденої у заповненні чану. Це перший варіант іграшкової зброї доби Ренесансу на наших землях, коли меч поступається шпазі.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

(Spamcheck Enabled)