Новости Запорожья и в Украине

5 Август 2015

Комментарии

0
 Август 5, 2015
 0
Члени археологічної експедиції на вул. Сербській, 3~7а на глибині 7 м від денної поверхні: Станько В., Ткач Є., Сорокін С, Лукомський Ю., Войтович Н., Левко Я., Шніцар М., Фридрих Ю. Ляска В., Стрілецький А., Лазурко О.

Maпy «підземних скарбів» Львова вдалося доповнити 2009 року під час археологічного нагляду за реконструкцією підвалів та будинків за адресами вул. Л. Українки, 14 та 20.

У підвалах будинку № 20 виявили 5 дерев’яних водозбірників та фрагмент дерев’яної конструкції. За характером спорудження та конструктивними елементами, ці водозбірники подібні на конструкції для накопичування води, що були виявлені на території Львова, зокрема по вул. Федорова. У будинку № 14 під час земляних робіт виявлено дерев’яний коритоподібний водогін, розгалужена мережа якого покривала все середмістя, а подекуди пролягала й поза його межами.
2009 року зондами досліджували територію львівської Цитаделі, знахідки з якої відомі ще з праць Паулі Же-готи та Богдана Януша. Основна ділянка робіт була в північній частині фортечного комплексу, неподалік від північно-східної вежі. У зондах, на превеликий жаль, не було виявлено жодних археологічно-архітектурних об’єктів. Вдалося зафіксувати лише потужні сліди нівеляції поверхні пагорба — до 4 м, яку за рухомим матеріалом датовано XVIII-XIX ст. Це відповідає періоду інтенсивного заселення гори Вороновських та будівництва фортеці, коли верхівку гори було зрізано та вирівняно. Характерно, що такий самий результат отримали у 2010 р. під час досліджень на схилі гори неподалік південно-західної вежі.

Дерев'яна  миква,   виявлена на вул. Федорова, 23-25.

Дерев’яна миква, виявлена на вул. Федорова, 23-25.

Варто згадати, що 2005 р. Володимир Шишак під час робіт у південно-східній частині львівської Цитаделі, неподалік в’їзних воріт, виявив різночасові цегляно-кам’яні кладки з обох сторін воріт, що були рештками інженерних систем для функціонування входу до фортеці. Зафіксовано незначну потужність культурного шару, який датовано XIX — початком XX ст.

2011 року Остап Лазурко та Микола Шніцар проводили дослідження по вул. Наливайка, 4. Ділянка розміщена на лівому березі р. Полтви, яка в минулому була багнистою рівниною, що тягнулася до підніжжя Святоюрської гори. Єдиною значною спорудою на цих теренах був шпиталь св. Станіслава, заснований у XV ст. як лепрозорій. Він діяв до 1794 p., коли його ліквідувала австрійська влада.

Фундамент кам'яної колони Бет-Мідрашу.

Фундамент кам’яної колони Бет-Мідрашу.

Незважаючи на такі суперечливі перспективи досліджень, під час робіт відкрили залишки кам’яного фундаменту будинку XIX — початку XX ст., якого вже не існує Це свідчить про господарське використання ділянки в умовах міста ще в часи Австрійської імперії. Не менш цікавим виявився процес локалізації русла однієї з приток р. Полтви, що протікала цією місциною. При цьому досліджено фрагмент дерев’яної споруди XVII- XVIII ст., що розташовувалась на березі потічка. Археологічний матеріал з культурного шару, потужність якого сягала 4 м, хронологічно належав до XVII — першої половини XX ст.

Влітку 2011 року на подвір’ї Ратуші розпочато роботи зі встановлення зовнішнього ліфта. У результаті досліджень Назарія Войтовича та Марії Войтович було відкрито залишки фундаментів попередньої будівлі ратуші. Виявлено поздовжній мур товщиною 1,55 м, який розташовувався паралельно до фундаментів сучасної будівлі. З південної сторони до нього прилягали два поперечних. Мури споруджено з різноформатного каменю-пісковику, посадженого на піщано-вапняний розчин. У південній частині мури було розібрано до позначки 3,55 м, а глибину залягання самих фундаментів зафіксовано на рівні 4,40 м.

Розкоп на вул. Наливайка, 4

Розкоп на вул. Наливайка, 4

Вдалося дослідити специфіку будівництва фундаментів сучасної ратуші, які сягали глибини 4,26 м. Нижню частину споруджено закритим способом, і вона завершується на глибині 2,81 м. Наступні верстви викладено відкритим способом. На глибині 2,32 і 1,61 м можна простежити два карнизи, які сформувалися в результаті засипання фундаментного рову. Кладку порядову виготовлено із різноформатного каменю-пісковику та вапняку

Культурні нашарування практично на всій площі розкопу до глибини 2 м було зруйновано, коли розбирали стару ратушу та зводили нову. В основному це фундаментні рови та будівельне сміття XIX ст. На рівні материка, у шурфі, досліджено об’єкт, перерізаний мурами старої ратуші. Археологічний матеріал з об’єкту представлено уламками кераміки XVI ст. Загалом виявлений рухомий матеріал належить до XVI-XIX ст.

Такою є картина досліджень у середмісті Львова -території, на якій відбувалося становлення міста як одного з центрів європейської культури. Сьогодні Львів розрісся, поглинув свої колишні передмістя та маєтки, що розташовувались далеко від середньовічного міста в мурах. Львів набуває нових обрисів і тим самим дає нам нові можливості вивчати давно минулі події нашої історії. Сподіваємось, археологи зможуть розгадати ще чимало давніх таємниць та прочитати безліч невідомих сторінок історії для мешканців і гостей міста Лева.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

(Spamcheck Enabled)