Новости Запорожья и в Украине

3 Август 2015

Комментарии

0
 Август 3, 2015
 0

Продовженням робіт стали археологічні розкопки на пл. Д. Галицького у 2006 p., де вдалося виявити та обстежити фрагмент ескарпу третьої оборонної смуги, мурованого з грубо оброблених блоків вапняку в техніці по-рядової кладки. Максимальна товщина культурного шару сягала близько 5 м. Отриманий в результаті археологічних досліджень рухомий матеріал — фрагменти керамічного посуду датовано XVI — першою половиною XIX ст.

2006 року проводили розкопки при вул. Краківській, 26 (аптека «Під срібним орлом»), біля перехрестя вулиць Краківської та Л. Українки. У минулому ця ділянка належала до комплексу оборонних укріплень Краківської брами XIV — кінця XVIII ст. Дослідженнями відкрито фрагменти кам’яних мурів XIV-XV ст., водогін та рештки колектора. Виявлено археологічно-архітектурні об’єкти та артефакти XIV-XIX ст.

lviv-arheologia

Більш успішними були дослідження 2007 р. на вул. П. Римлянина, 5. Під час земляних робіт зафіксовано фрагмент земляного валу. Вал було споруджено за проектом військового коменданта Львова Яна Беренса у XVII ст. За історичними відомостями, ця лінія існувала на відтинку від колишнього монастиря кармелітів босих (нині вул. В. Винниченка, 22) до монастиря кармелітів взутих (розташовувався на нинішній вул. Князя Романа). Виявлений в насипу матеріал належить до XVIII-XIX ст.

Коробчастий водогін

Коробчастий водогін

Вулиці Краківська та Вірменська є найдавнішими транспортними артеріями львівського середмістя. Археологічні дослідження на їх перетині розпочали в 2007 р. Вулиця Краківська слугувала початком великого шляху на Краків, імовірно від цього і походить її назва, яка вперше зустрічається у 1441 р. (раніше її називали Татарська або Поганська). За свідченнями іноземних мандрівників, її забудова була однією з кращих у місті, на рівні з площею Ринок та вулицею Руською. У XV ст. тут вже було кам’яне брукування, водопостачання та зливна каналізація. Дерев’яну готичну забудову вулиці (як і всього Львова) повністю знищила пожежа 1527 року. Це дало початок новій, переважно кам’яній, ренесансній архітектурі.

Ділянки у південно-західній частині досліджувала експедиція    Науково-дослідницького    центру    «Рятівна археологічна служба» Інституту археології Національної академії наук України під керівництвом Володимира Шишака. Вдалося виявити та дослідити залишки підвальних приміщень втрачених кам’яниць № 6, 8, простежити етапи планувального розвитку та реконструкцій. Серед цікавих археологічно-архітектурних об’єктів — збережений фрагмент мощення долівки підвального приміщення XIX ст., виконаний із різноформатного каменю-пісковику, та сходи, які складалися з шести кам’яних блоків різних розмірів. Площа досліджень становила 180 м².

lviv-arheologia-2

Найбільшу кількість артефактів було виявлено в культурних шарах, пов’язаних із функціонуванням підвалів. Хронологічні межі цих шарів становлять XVI-XIX ст.

У 2010-2011 р. під керівництвом Назарія Войтовича дослідження продовжилися у північно-західній частині ділянки, де колись розташовувалися кам’яниці № 10, 12. Загальна площа досліджень становила 230 м².

Найбільш насиченою на рухомі артефакти та цінною для пізнання Львова виявилась невелика ділянка, розташована у своєрідному «перешийку», що вів у внутрішній дворик між будинками № 10, 12. Тут збереглись культурні нашарування княжої доби — ХII-ХIII ст. і було виявлено 17 об’єктів того ж часу.

Решта об’єктів переважно пов’язані із функціонуванням та переплануванням підвальних приміщень. У підвалах будинку, на рівні материка, виявлено невелику яму і вкопану в неї дерев’яну діжку. У середині діжки знайшли скарб монет та католицький медальйон XVIII ст., що був загорнутий у тканину. Усього було шістнадцять монет: один срібний півторак, викарбуваний 1626 p., та п’ятнадцять шелягів 1659-1668 pp.

lviv-arheologia-3

Посеред решток фундаментів кам’яниці № 12 у 2011 р. було виявлено скарб монет Австро-Угорської імперії кінця XIX — початку XX ст.

Дослідження на території колишньої синагоги «Золота Роза» у 2010-2011 pp. проводив Юрій Лукомський. Вдалося виявити кілька горизонтів забудови ділянки, зокрема й у часі спорудження божниці. Матеріали з ділянки характерні для середньовічного Львова — керамічний та скляний посуд, будівельна кераміка.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

(Spamcheck Enabled)